Україна уже розробила ефективні засоби боротьби з «Шахедами», але їх поки не вистачає
1
розповідає, чим українські Сили оборони намагаються відповідати на нові загрози.
Чому виникла потреба в альтернативних засобах ППО
У травні 2025-го Le Monde писало, що в України закінчились ракети для SAMP-T. Також видання відзначило, що ще минулого року українська ППО збивала понад 90% російських безпілотників, нині цей показник місцями впав до 30%.
У перший день липня вже Пентагон зробив Україні «подарунок»: стало відомо, що США призупинили постачання деяких протиповітряних ракет та інших високоточних боєприпасів. Таке рішення ухвалили через побоювання, що запаси американської зброї надто зменшилися.
Через це Україна не отримає:
- ракети для систем ППО Patriot;
- високоточні артилерійські снаряди;
- ракети Hellfire;
- інші ракети, які українські військові запускають з F-16 і безпілотників.

Запуск ракети з MIM-104 Patriot. Фото: Вікіпедія
Politico пише, що ці втрати, безсумнівно, будуть відчутні для України, яка продовжує відбивати нові атаки російських військ.
Своєю чергою видання The Wall Street Journal зазначило, що ще до того, як рішення про зупинку постачання озброєння ухвалили, Київ насилу протистояв російським технологіям, тактиці і чисельності військ.
рф вже розгорнула маневрені балістичні ракети, які можуть ухилятися від радарів системи ППО Patriot, а також запускає рекордну кількість БпЛА. Видання підкреслює, що припинення поставок посилить тиск на Україну ще більше.
Зміна тактики повітряних ударів і збільшення кількості «Шахедів»
Раніше писав, що рф змінила тактику застосування «Шахедів». Наразі російські війська влаштовують групові нальоти безпілотників на один населений пункт чи об'єкт. При цьому збільшилася кількість дронів, якими росіяни атакують Україну.
У червні 2025 року рф застосувала 2736 «Шахедів», у травні — 4081. Для порівняння, у травні 2024-го росія запустила лише 365 безпілотників.
Збивати «Шахеди» важче й через певні модифікації:
- збільшення кількості елементів CRPA-антени (це активна приймальна антена, розроблена для захисту від радіоглушіння і спуфінгу сигналу) до 12, або навіть до 16;
- росіяни встановлюють на «Шахеди» радіомодеми, які дозволяють керувати дроном на відстані до 150 км, а в разі використання повітряних ретрансляторів — ще далі;
- нові елементи звʼязку та електронні компоненти з елементами ШІ (зокрема, йдеться про машинний зір);
- останні моделі «Шахедів» мають камери з системою прямого радіокерування;
- вага боєзаряду деяких безпілотників зросла з 50 до 90 кг;
- змінилась висота польоту «Шахедів», через що дрони, які летять високо, перебувають поза зоною досяжності мобільних вогневих груп.

Рештки Shahed 136/«Герань-2». Фото: The Page
Директор зі стратегічного розвитку компанії KVERTUS Артур Селецький розповів , що зараз типова російська атака складається з кількох хвиль:
- перша — виявляє позиції підрозділів ППО і виснажує їхні засоби протидії;
- друга — атакує ці підрозділи;
- третя — атакує промисловий чи військовий об’єкт.
При цьому друга і третя хвилі можуть бути одночасними.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко зазначив, що росіяни спочатку атакують «Шахедами», а коли люди вже виходять з укриттів — тоді запускають ракети.
«Цю тактику використовують кілька місяців. Вони спочатку тренувалися, а тепер вже масовані атаки, так звані «комбіновані атаки» проводять», — сказав очільник МВС.
Повітряні удари росіян: які засоби використовує Україна, щоб від них захиститися
Групи ППО на базі ДФТГ
Для протидії російським безпілотникам Кабмін у червні 2025 року погодив експериментальний проєкт — створення груп протиповітряного захисту у складі добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ). Такі підрозділи мають:
- виявляти і супроводжувати російські повітряні цілі;
- знищувати дрони з допомогою особистої зброї, безпілотників, літальних апаратів;
- використовувати власні автомобілі та технічне обладнання.
До участі допустять тих, хто має льотні навички або відповідні сертифікати, наприклад, оператора БпЛА. Також добровольцям дозволять отримувати зброю, техніку й боєприпаси від ЗСУ.

Мобільна вогнева група. Фото: Вікіпедія
Організаційно ці підрозділи будуть підпорядковуватися Силам ТрО, однак в оперативному плані їх координуватимуть Повітряні сили ЗСУ. Підготовкою учасників займатимуться, зокрема, центри нацспротиву.
Дрони-перехоплювачі
Ще один можливий засіб протидії російським повітряним атакам, який наразі у всіх на слуху, — дрони-перехоплювачі. Втім, деталей про їхні технічні характеристики не так багато.
Артур Селецький в коментарі зазначив, що Україна реагує на модифікацію «Шахедах» та зміну тактики повітряних ударів рф швидше, ніж на це сподівається ворог. За його словами, потрібні технології вже розроблені українськими командами, і тепер справа лише в їхньому масштабуванні. Втім, на розгортання виробництва потрібен час.
«Рішення для протидії — це дешеві дрони-перехоплювачі, реактивні БпЛА з AI-турелями, багатошарові системи РЕБ. З кожною новою хвилею атак Україна апробує ці технології і накопичує важливий досвід для їхнього масштабування як загальної практики», — розповів Селецький.

FPV-дрони. Фото: УНІАН
У травні 2025 року український 412 окремий полк безпілотних систем Nemesis повідомив, що вперше у світі успішно використав для перехоплення ворожих БпЛА власні експериментальні дрони, які протягом березня та квітня знищили 60 ворожих безпілотників.
Для перехоплення російських цілей полк Nemesis застосовує спеціально розроблені дрони-перехоплювачі, вартістю близько $5 тис. Це значно дешевше, ніж вартість російських ударних «Шахедів» (орієнтовно $150 тис.) та дронів-імітаторів «Гербера» ($10 тис.). Також це у сотні разів дешевше за вартість зенітних ракет, які можна використовувати для перехоплення повітряних цілей (близько $1 млн).
Агентство Bloomberg нещодавно процитувало Олександра Камишіна, радника президента зі стратегічних питань, який казав, що три вітчизняні виробники вже виготовляють «мисливців на «Шахедів». Згодом і президент Володимир Зеленський заявив, що Україна створює нові дрони-перехоплювачі для захисту енергетики.
«Деякі речі розроблені, і ми намагаємося знайти більше коштів для масового виробництва. Це різні варіанти дронів-перехоплювачів тощо», — зазначив український президент.

FPV-дрони. Фото: УНІАН
Артур Селецький в коментарі повідомив, що дрони-перехоплювачі на сьогодні становлять окремий напрям, в якому працюють державні й приватні розробники.
«Є моделі, які не просто збивають «Шахеди», а захоплюють і нейтралізують їх без вибуху. Особливо важливі дрони зі штучним інтелектом, які здатні автономно виявляти, відстежувати і захоплювати цілі», — каже експерт.
За словами Селецького, держава вже формує запити на масштабне виробництво таких систем.
Президент України повідомив, що під час останньої атаки на Київ 4 липня для збиття ворожих БпЛА використали багато дронів-перехоплювачів.
«Почали працювати дрони-перехоплювачі — десятки збиттів. Робимо все, щоб розвивати цей напрям захисту наших міст», — заявив Зеленський.
Нові засоби радіоелектронної боротьби
Через модифікації «Шахедів» їх тепер важче не тільки дістати, але й заглушити. Збільшення кількості елементів CRPA-антени ускладнює роботу РЕБ-систем, оскільки для глушіння потрібна координація роботи багатьох джерел радіозавад одночасно.

Комплекс РЕБ «Анклав». Фото: Вікіпедія
Артур Селецький підкреслив: аби протидіяти CRPA-антенам, українські інженери адаптують рішення для багатоканальних завад, створюють мобільні станції з контрольованим вибором частот або з їхнім автоматичним перемиканням.
«Це вже історія не про «окопний РЕБ», який не дає користувачу свободи дій і обмежує його певним вузьким діапазоном завад. Тут йдеться про охоплення широкого спектра частот, у якому можна довільно визначати необхідні тут і зараз», — розповів Селецький.